Велосипед – найбільш екологічний і корисний для здоров’я вид транспорту. Зараз як ніколи раніше хочеться проїхатися містом, розглядаючи всі пам’ятки що трапляються дорогою. Тож ми у туристичній агенції «Поїхали з нами!» склали список кращих міст для велосипедистів, де створені всі умови для легкої і вільної велопрогулянки.
- Амстердам. Амстердам називають велосипедною столицею Європи, і це не просто так. У місті мало парковок для автомобілів і коштують вони дорого, тому велосипед є найзручнішим і найбільш економічним видом транспорту. У місті прокладено понад 700 км велодоріжок, встановлені спеціальні світлофори і діють особливі правила дорожнього руху для велосипедистів.
- Страсбург. Ще одна велосипедна столиця, тільки тепер вже не цiлої Європи, а Франції. Ландшафт міста пологий і ідеально підходить для їзди. У місті збудовані велосипедні доріжки протяжністю 500 км. Велосипедисти є повноправними учасниками руху, разом з автомобілями, автобусами і трамваями.
- Копенгаген. Більше половини місцевого населення добирається до школи або роботи на двоколісному транспорті. А з урахуванням того, що в місті налічується приблизно 650 тисяч велосипедів, можна сказати, що їх в Копенгагені трохи більше, ніж людей. Значна частина з цього «поголів’я» пропонується туристам для оренди – відносно невеликі відстані і помірна швидкість руху на дорогах роблять велосипед ідеальним транспортом для знайомства з містом.
- Базель. Базель – невелике, тихе і мальовниче містечко в Швейцарії. Найкраще місце для спокійних і розмірених поїздок на велосипеді. У місті понад 1600 спеціальних парковок. Всі особисті велосипеди зареєстровані в поліції та мають спеціальну страховку.
- Утрехт. Утрехт на півдні Нідерландів по праву може вважатися одним з кращих місць в світі для двоколісного транспорту. У центрі міста до половини всіх поїздок здійснюється на велосипеді, а місцева влада прийняла рішення побудувати велопарковку на 12,5 тисяч місць, яка претендує на звання найбільшої в світі. До поїздки на велосипеді в Утрехті ставляться так само, як до звичайної прогулянки пішки, тож шоломи і світловідбиваючі елементи одягу використовуються вкрай рідко. Не в останню чергу – завдяки безпечним виділеним велодоріжкам.
- Севілья. Іспанська Севілья – наочний приклад для тих, хто побоюється, що на поширення та розвиток велоінфраструктури потрібні десятиліття. У 2006 році керівництво столиці Андалузії вирішило боротися із заторами за допомогою велосипедів. Ця затія викликала цілу хвилю заперечень. Критики говорили, що кількість велосипедистів в місті незначна. Хтось сумнівався, що жителі одного з найспекотніших регіонів країни захочуть їздити на велосипеді в розпал літа. Всупереч всьому, за рік в місті було прокладено близько 80 км велодоріжок. Зараз їх загальна протяжність досягає 130 км.
- Берлін. У сьогоднішньому Берліні близько 13% всіх поїздок відбувається на велосипеді – майже вдвічі більше, ніж 20 років тому. У передмістях цей показник досягає 20%. Ці цифри виглядають ще більш вражаюче, якщо взяти до уваги довгі і холодні берлінські зими, кількість і якість громадського транспорту, а також потужний німецький автопром і звичку німців ганяти по автобанах.
- Дублін. Велосипедів тут багато, і вони не менш поширені за автомобілі або громадський транспорт. Не дивно, що Дублін називають одним з найбезпечніших для велосипедиста міст в Європі. Місцева влада активно розвиває цей напрямок екологічного транспорту та інфраструктуру для нього, адже це не тільки зручно, але й вигідно.
