Петра – старовинне та загадкове місто, яке згадується ще у Біблії. Саме тут Мойсей видобув воду зі скелі, а місцева ріка досі названа його ім’ям – Ваді-Муса.
Розташована Петра у скелястій місцевості неподалік від Мертвого моря, на шляху до Акабу. За легендою, перші поселення тут з’явилися із виникненням головного ворога Ізраїлю – Едому. Перша назва міста – Села, тобто «камінь». А на Петру його згодом перейменували греки.
Зараз про Петру кажуть, що це місто настільки ж старе, як і сам час. Стародавня столиця, висічена у скелях – головна пам’ятка Йорданії. Окрім того, місто на диво зберегло свою містичну красу. Зараз воно входить до списку ЮНЕСКО, а також до переліку нових Семи чудес світу, створеного у 2007 році.
Проте були в історії Петри й темні часи. Після захоплення Саладіном Середнього Сходу вона була закинута та забута, і залишалася у тіні з 12 до 19 століття. У 1812 році сюди потрапив швейцарський дослідник Брукхарт. Його розповіді про фантастичні види зацікавили мандрівників та археологів. У 1929 році розпочалися основні розкопки. А у 1989 році Петру прославив черговий фільм Спілберга про Індіану Джонса.
Чим зайнятися у Петрі?
Петра – суцільна археологічна пам’ятка. Вона унікальна та сповнена численних цікавих куточків. За бажанням можна найняти гіда чи скористатися аудіо підказками.
- До Петри веде звивистий каньйон з піщаника. Довжина Сіку – 2 км. Уздовж всіє дороги височіють химерні кам’яні фігури та наскальні барельєфи. Збереглися навіть залишки давньоримського водопроводу – теракотові труби.
- Одразу за розщелиною – величний палац Ель-Хазне. Це колишня скарбниця, висота якої близько 42 метрів. Палац також висічений у скелі. Датується він 1 століттям. За легендою, скарби, які тут зберігалися, належали єгипетському фараону. Є й інша версія: їх заховали тут розбійники.
- В той же час збудований монастир Ад-Дейр. Монументальна 45-метрова споруда налічує 800 сходинок. Дорога вгору займає близько години.
- На площі фасадів одна за одною розташувалися численні гробниці та храми. За ними – просторий римський амфітеатр на 7 000 чоловік. Й досі тут проводяться різноманітні заходи. За амфітеатром – королівські гробниці, справжнього власника яких досі не вдалося визначити.
Що варто знати перед мандрівкою?
Найхолодніші місяці у Петрі – грудень та січень. Вони ж – найбільш дощові. Взимку для регіону властиві різкі коливання температури, а під час злив трапляються справжні потопи. Тож краще всього їхати сюди влітку. Головне – не забувати про воду та захист від сонця.
У пошуках сувенірів зверніть увагу на декоративні пляшки із кольоровим піском. Від звичних туристичних дрібничок їх відрізняє те, що пісок тут натуральний з каньйонів, а його відтінки – справжні. Він не пофарбований.
Ресторанів у Петрі небагато. Переважно це східна та середземноморська кухні. Обов’язково скуштуйте прісний арабський хліб, фалафель та бобову пасту. Далеко за межами регіону славиться мансаф – бедуїнська страва з цілого ягняти з гарніром.
А якщо не хочете самостійно турбуватися через організаційні дрібниці, а омріяна відпустка все ближче – звертайтеся до нашої туристичної агенції «Поїхали з нами!»!
